в означеннях
Тлумачення, значення слова «опритомнювати»:

ОПРИТОМНЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ОПРИТОМНІТИ, ію, ієш, док., неперех. Те саме, що опам'ятовуватися 1, 2. Світало... Помалу-малу опритомнював [Гордій] і зрозумів, що довго так лежав (Борис Грінченко, II, 1963, 127); Княгиня Єва довго не опритомнювала. Серед опришків пішли розмови, що вона взагалі більше не прокинеться (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 54); — Минулої ночі він уперше опритомнів і промовив кілька слів... (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 77); Свирид запровадив товариша до шинку. Лука наче опритомнів трохи, побачивши знайому обстановку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 146); Володька опритомнів перший. Його налякав більше несамовитий Ваньчин зойк (Юрій Смолич, II, 1958, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 728.

Коментарі (0)

ОПРИТОМНЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., ОПРИТОМНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Опам'ятовувати (у 1. знач.). «Панно Федоренко!»… Великий пан вимовив це слово, ніби згори опритомнював її (Ольга Кобилянська, III, 1956, 325); Далеке світло опритомнило його (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 728.

Коментарі (0)