в означеннях
Тлумачення, значення слова «опука»:

ОПУ́КА, и, жін., заст.

1. М'яч. Учора я дививсь, як хлопці Гуляли на толоці: Здасться, крам там продавав один, Другі в опуки тощо грали (Євген Гребінка, I, 1957, 80); На кону стали з'являтися.. жонглери і жонглерки з барвистими опуками (Леся Українка, III, 1952, 447);  * У порівняннях. Він низенький, лисенький — у його мало зубів, але він міцний, пругкий, як із чорної гуми опука (Остап Вишня, I, 1956, 183).

2. у знач. присл. опукою. Дуже швидко, відразу. Опукою згори — аж вітром зашуміло — Орел ушкварив на Ягня (Євген Гребінка, I, 1957, 66); Грицько.. стрибнув на піл і опукою упав на подушку (Панас Мирний, IV, 1955, 88); Старий Калоша, як стояв, опукою повалився до підніжжя старенького образу (Степан Васильченко, I, 1959, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 733.

Коментарі (0)