ОПУ́КУВАТИЙ, а, е. Трохи опуклий (у 2 знач.); круглуватий. Вухата шапка-комупарка низько впала на очі, жовтий кожушок міцно облягає опукуваті широкі плечі (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276); Опукуваті очі [шинкаря] байдуже зиркнули на жартівників (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 9).