в означеннях
Тлумачення, значення слова «опускатися»:

ОПУСКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОПУСТИТИСЯ, опущуся, опустишся, док.

1. Переміщуватися нижче, спускатися донизу. Петрову тінь мов хто укопав серед хати, — стоїть вона, то підскакує вгору, то опускається вниз (Панас Мирний, I, 1954, 339); Феофана лежала, дивилась на місяць, що опускався все нижче й нижче до моря, і мріяла (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 161);  * Образно. Конференція [меншовиків] своєю резолюцією несвідомо опускається до рівня ліберальної і монархічної буржуазії (Ленін, М, 1970, 31); Чим нижче опускався Василь по драбині посад, тим гіркіше пив (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 297);
//  Знижуючись, сідати на що-небудь (про птахів і т. ін.). Ціла хмара горобців опустилась на коноплі (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15);
//  Знижуючись, осідати на що-небудь (про пил, сніг і т. ін.). Курява якийсь час крутилась.. в.. промінні, а далі.. почала тихо опускатись на чорну тінь від церковці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 235); Ось на цей зруб пелюстками ромашки опускається метелиця (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 173);
//  на що і без додатка. Сідати або лягати на що-небудь (про людей). Під час коротких привалів, коли бійці опускались на холодне каміння, Воронцов не сідав, а весь час походжав між ними (Олесь Гончар, III, 1959, 103); Опустивсь Любораченко на кріселко, і сам не знає, що з ним діється (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 177);
//  Переміщуватися вниз, лягаючи на що-небудь. Він ніколи не бачив, щоб дорослі плакали з голоду.. Рука його мимохіть опустилась на торбинку з хлібом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99); Весла опустилися на воду, шлюпка полетіла до естакади (Юрій Яновський, II, 1958, 109);
//  Схилятися, пригинатися донизу. Її повіка злегка тремтять, голова опускається нижче (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); Три молоді пружні гілки і на них десяток яблук опускалися до самої землі (Іван Сенченко, Опов., 1959, 30); Знов офіцер подав команду, — і опустились дула вниз (Володимир Сосюра, II, 1958, 401);
//  Звисати, спадати донизу. Це був середнього зросту чолов'яга.., важкий, огрядний, з сивими вусами, кінчики яких опускалися нижче підборіддя (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 23); Шаблюка висить.., Опустившись на боки коня (Павло Грабовський, I, 1959, 473);
//  Обвисати, слабнучи, втрачаючи пружність (про тіло, частини обличчя людини). Болісно кривиться дід, в нього нижче опускаються щоки, і тільки тепер видно, як багато зморшок наснували на його обличчі роки (Михайло Стельмах, I, 1962, 242); [Люцій (підходить до Нартала, що якось весь опустився, немов умерлий на хресті):] Здається, він зомлів. Хто має воду? (Леся Українка, II, 1951, 429).
 Опускатися (опуститися) навпочіпки — присідати навпочіпки. Він ..повернувся до шляху спиною і опустився навпочіпки на своїй латці (Петро Панч, В дорозі, 1959, 40); Опускатися (опуститися) на коліна (навколішки) — ставати на коліна. Охає [Данило] і.. опускається на коліна (Михайло Стельмах, II, 1962, 71); Граф погасив на столику свічку, опустився навколішки перед іконою (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 212).
Руки опускаються (опустилися) у кого — хтось впадає в апатію, стає пасивним, бездіяльним. Оксані було тяжко признати.., що вона справді нічого не вміє робити, і руки опускалися в неї (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 230); — Ой Панасе, Панасе, як тепер будемо жити? — зовсім опустилися руки в матері (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8).

2. в що. Входити, поринати, занурюватися і т. ін. в що-небудь. Я бачу, як камінець опускається щораз нижче й нижче в глибінь моря (Юрій Яновський, II, 1958, 32); Як до шахти опускався, З білим світом розставався (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 207); Русалка опустилася в воду по плечі і ..дивиться вгору на батька (Леся Українка, III, 1952, 192);  * Образно. Пора й перестати [плакати], бо є кінець сльозам..: голос хрипне, сльози сохнуть, опускаються в серце, на дно душі (Панас Мирний, III, 1954, 19); Залишаючись наодинці, він, мов водолаз, відразу опускався на дно спогадів, віддавався на повну владу болючих переживань (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 191);
//  розм. Сходити куди-небудь униз. Оминаючи людей, Терентій.. опускається в яруги, що накриваються на ніч м'якою рядниною туману (Михайло Стельмах, I, 1962, 499); Мерзлякувато пересмикуючи плечима, Гайдай опустився в машинний відділ (Олесь Донченко, VI, 1957, 500).

3. Падати, звалюватися звідки-небудь. Жовтий лист, зірвавшись з гілки, тихо опускається додолу, крутячись, мов метелик (Панас Мирний, IV, 1955, 83); Снаряди в маєтку падали й падали, із співом опускаючись з висоти (Олесь Гончар, III, 1959, 101);
//  Бити, ударяти ко чому-небудь. Летить зверху тяжкий батьківський кулак і з сердитим криком опускається на спину переляканої дитини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439); Шабля, як блискавиця, опускалася раз по раз.. на голови ворогів (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 27).

4. перен. Втрачати колишню працездатність, енергію, охайність і т. ін. Хотів [Коротюв] спитати, як йому живеться без Любки, але глянув на його заросле обличчя і зрозумів: опускається, дряхліє Гопченко (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 181); Ти хочеш знати про П'ятницького.. Якось він опустився, ходить часто брудним, нічого не читає (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 426); За три роки важкого життя з Фросиною Семен Коляда дуже змінився. Опустився, міг тижнями не голитись (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 63);
//  рідко. Ставати занедбаним, занехаяним. Через рік — веселе колись місце опустилося, заглухло (Панас Мирний, I, 1949, 414).

5. перен. Насуваючись, охоплювати, окутувати собою що-небудь (про темряву, туман і т. ін.). Мороз опускався над містом важким туманом (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 175); Згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 408); Ніч опустилась на землю непомітно, і в лісі стало зовсім темно (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 103).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 734.

Коментарі (0)