в означеннях
Тлумачення, значення слова «орава»:

ОРА́ВА, и, жін., розм. Великий гурт людей; юрба, натовп. Тут половців вся орава.. Проти міста поплила (Фх3., XIII, 1954, 369); Ціла орава кінних стражників гасала по ярмарку (Андрій Головко, II, 1957, 255); Позаду возів бігла орава хлопчаків (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 192);
//  Велика, багатодітна родина. Надія сім'ї — Улас. Як не є, найстарший, йому і випадає честь допомогти батькам нагодувати хлібом насущним оту білоштанну ораву (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 736.

Коментарі (0)