в означеннях
Тлумачення, значення слова «орчик»:

О́РЧИК, а, чол. Дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок. Никодим Динька, наспівуючи лише одному йому відому пісеньку, ретельно вистругував орчика (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 235); Повільно.., поскрипуючи ярмами, рушили воли, прогуркотіли орчиками коні (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 111).
Величатися (завеличатися, пишатися, запишатися і т. ін.) як порося на орчику — дуже величатися, пишатися і т. ін. — Чого ж ти запишалась як порося на орчику? — підштовхнув її трьома пальцями Карпо (Михайло Стельмах, II, 1962, 370).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 751.

Коментарі (0)