в означеннях
Тлумачення, значення слова «оренда»:

ОРЕ́НДА, и, жін.

1. Тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою і т. ін. на договірних засадах. Мерщій здали [пани] землю в оренду, а самі врозтіч (Панас Мирний, IV, 1955, 240); Треба було [Мірошниченкові] йти до млина. Не молоти, а перевіряти, чи не пустує млин, взятий в оренду Варчуком (Михайло Стельмах, II, 1962, 304); Хто має добрий колодязь, той і панує. Хоче — торгує сам, хоче — здає в оренду за великі гроші (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 38).

2. Плата за таке користування. Оренда пішла вгору, земля подорожчала (Панас Мирний, IV, 1955, 241); — Коли люди захочуть, то і вам, ласкавий пане, доведеться оренду платити (Михайло Стельмах, I, 1962, 357).

3. іст. Шинок, корчма. Дидона рано ісхопилась, Пила з похмілля сирівець; А послі [після] гарно нарядилась, Як би в оренду на танець (Іван Котляревський, I, 1952, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 743.

Коментарі (0)