в означеннях
Тлумачення, значення слова «органічний»:

ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси;
//  Який характеризується життєвими процесами; живий. Фізичний світ існував раніше, ніж могло з'явитися психічне, як вищий продукт вищих форм органічної матерії (Ленін, 18, 1971, 220);
//  Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. Ґрунти Українського Полісся — опідзолені піски, супіски і легкі суглинки — бідні на органічні речовини (Мікробіологічний журнал, XVIII, 3, 1950, 25).
Органічна хімія — розділ хімії, що вивчає вуглецеві сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу. У лютому 1861 року Д. І. Менделєєв повертається до Петербурга і читає в університеті курс органічної хімії (Наука і життя, 2, 1959, 48); Органічне скло — синтетичний міцний прозорий матеріал, подібний до звичайного скла; широко використовується в техніці й побуті. Домішуючи до органічного скла різні барвники, одержують дешеві імітації коштовних каменів (Вечірній Київ, 20.II 1957, 2); Органічні добрива — добрива рослинного або тваринного походження. Для різкого піднесення родючості бідних поліських ґрунтів необхідно багато добрив як органічних, так і мінеральних (Хлібороб України, 1, 1969, 23).

2. Зумовлений станом внутрішніх органів організму. Ще в Петербурзі Шевченко якось захворів на плеврит, і лікар знайшов у нього, крім плевриту, органічний порок серця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 195).

3. Який лежить в самій природі кого-, чого-небудь. Я.. полюбив цю працьовиту, чесну сім'ю. Я ходив туди.. побалакати й посперечатися, бо для російського студента потреба сперечатися — це органічна, біологічна потреба (Гнат Хоткевич, I, 1966, 151); Іван відчував якусь органічну відразу до цієї.. форми протесту — хитрувати і удавати з себе дурника (Петро Колесник, Терен.., 1959, 171); Завод кульгає не тому, що має. якусь органічну хибу, а просто тут.. не дають йому стати на ноги, випростатися (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 76).

4. Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний. З перемогою комунізму відбудеться органічне з'єднання розумової і фізичної праці у виробничій діяльності людей (Програма КПРС, 1961, 55); Органічну єдність радянського тилу з фронтом ми відчуваємо в народній поезії (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 741.

Коментарі (0)