ОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Дія за значенням
орієнтуватися 1; визначення місця свого перебування в
просторі або напряму свого руху. До цього часу залишається
загадковим чуття орієнтації у птахів, кажанів.., які,
переміщуючись на багато тисяч кілометрів, згодом
завжди повертаються у певне місце для розмноження
(Комуніст України, 11, 1964, 48);
// Здатність визначати місце
свого перебування в просторі або напрям свого руху.
— Ви тут не зіб'єтеся? — питається підполковник,
загубивши орієнтацію на плутанині.. доріг, доріжок
і стежок (Михайло Стельмах, II, 1962, 59); Тут [у літаку]
у тебе ні штурмана, ні радиста.. Зате ж
натреновуєш око в орієнтації, налягаєш на техніку пілотування
(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 72).
2. у чому, перен. Уміння розібратися в якихось обставинах, у навколишній обстановці. Її [Катерину] покинули дві прикмети..: хитрість і блискавичність орієнтації в будь-якій ситуації (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 402).
3. на кого—що і без додатка, перен. Спрямування поглядів, діяльності залежно від конкретних умов; розрахунок на кого-, що-небудь у діяльності. Орієнтація наливайківців на допомогу російського народу — історичний факт (Максим Рильський, III, 1956, 17); Вчорашні спільники ставали лютими ворогами, орієнтації Петлюри мінялись, як вітер навесні (Михайло Стельмах, II, 1962, 50); Дуже цінною рисою роману [«Бур'ян» А. Головка] була орієнтація читача на колективізацію сільського господарства (Історія української літератури, II, 1956, 436).