в означеннях
Тлумачення, значення слова «оркестр»:

ОРКЕ́СТР, у, чол.

1. Ансамбль музичних інструментів, які одночасно беруть участь у виконанні музичного твору. За Россю почувся військовий оркестр: то вступали в город гусари (Нечуй-Левицький, III, 1956, 133); — Я все розумію. Їм [морякам] потрібен струнний оркестр! — вигукнув професор (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 408);  * У порівняннях. Шторм, як розлютований оркестр, викидав щоразу нові й нові симфонії, збільшуючи темп (Юрій Яновський, II, 1958, 53);
//  Партія ансамблю музичних інструментів в складних музичних творах. Пафосом дружби братніх слов'янських народів пройнятий слов'янський концерт для фортепіано з оркестром Б. Лятошипського, присвячений 300-річчю возз'єднання України з Росією (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 144).

2. Група музикантів, що спільно виконують музичний твір на різних інструментах. Театр був уже повний, оркестр якраз лагодився розпочати увертюру (Іван Франко, II, 1950, 72); Сьогодні в селі день відпочинку. Машинами приїхав оркестр з мідними трубами (Петро Панч, В дорозі, 1959, 240); Виступав шкільний хор. Оркестр розташувався перед сценою (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 239).

3. Місце перед сценою, де розміщуються музиканти. Мелодія самотності, пустельного вітру, нездійсненних жадань і кочової романтики. Летить вона на темну сцену від оркестру й запливає до всіх кутків (Юрій Яновський, II, 1958, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 746.

Коментарі (0)