ОРХІДЕ́Я, ї, жін. Південна трав'яниста рослина
родини зозулинцевих з запашними квітками різного
кольору і вигадливої форми. У лісі квітли дикі орхідеї
(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 372); Про орхідею — цю
чудову квітку — складено легенди. За різноманітністю
форм і забарвленням вона займає одно з перших місць
у рослинному царстві (Вечірній Київ, 14.II 1966, 1);
//
Квітка цієї рослини. Букет орхідей.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 751.