О́РЛІЙ, я, є, нар.-поет. Те саме, що орлиний. Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком! І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі... (Тарас Шевченко, I, 1963, 201); — Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, й рани. Обновиться яко орля юность [юність] моя. На коня, на коня! Нічого гаятись! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 154).