в означеннях
Тлумачення, значення слова «орнаментація»:

ОРНАМЕНТА́ЦІЯ, ї, жін.

1. мист. Дія за значенням орнаментувати. Народне українське мистецтво при всій єдності стилю надзвичайно різноманітне за формами і способами орнаментації (Народна творчість та етнографія, 4, 1966, 34); Керамічне виробництво у різних племен розвивалось по-різному. В окремих областях спостерігаються помітні відмінності у формах посуду, способах його виготовлення і орнаментації (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 37).

2. мист. Те саме, що орнаментика. Орнаментація.. посуду мав досить своєрідний і, разом з тим, надзвичайно витриманий характер (Археологія, II, 1948, 15); Логічно використаний колір внутрішньої орнаментації в «Антології української радянської поезії».., де знайдено єдність форзаца з обкладинкою (Українська радянська графіка, 1957, 121).

3. мист. Мистецтво, техніка орнаментування. Поруч з геометричною поліхромною орнаментацією у сарматів продовжував існувати далі й «звіриний стиль», який починає поєднуватись з поліхромним (Археологія, VIII, 1953, 73).

4. перен. Сукупність елементів, які оздоблюють що-небудь (музичний твір, мову і т. ін.). Мадярів, циган, поляків супроводить скрипка, причому в мелодичному й ритмічному рисунках, у типі фігураційних орнамента цій виявляється бажання наблизитися до стилю тієї чи іншої національної музики (Укр. клас опера, 1957, 29); Прислів'я і приказки разом з іншими елементами народної словесності ввійшли в склад його [П. Мирного] літературної мови, але не стали домінуючим елементом його стилю і, тим більше, його орнаментацією (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 376).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 748.

Коментарі (0)