в означеннях
Тлумачення, значення слова «орний»:

О́РНИЙ, а, е. Який обробляється плугом або сохою; оброблюваний. Тесть був чоловік небагатий, але.. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 4); Посіємо гіллястої пшениці На орному колгоспному лану, Нехай вона у сонці золотиться (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 121);
//  Признач. для оранки. Приблизно до 90-х років XIX ст. головним орним знаряддям був дерев'яний плуг (Нар. тк. та етн., 1, 1967, 97);
//  Який ґрунтується на оранці. Орне землеробство.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 749.

Коментарі (0)