О́РОЧСЬКИЙ, а, е. Прикм. до орочі. Неприємностей він зазнавав чимало, бо орочська молодь часто глузувала з нього (Іван Багмут, Опов., 1959, 28).
О́РОЧСЬКИЙ, а, е. Прикм. до орочі. Неприємностей він зазнавав чимало, бо орочська молодь часто глузувала з нього (Іван Багмут, Опов., 1959, 28).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 749.