в означеннях
Тлумачення, значення слова «осадник»:

ОСА́ДНИК, а, чол.

1. іст. Польський колоніст на західноукраїнських та західнобілоруських землях за часів буржуазно-поміщицької Польщі. Політика Пілсудського видна конкретно — відгородити нас від Радянської країни осадниками (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 102); На західноукраїнські землі [за часів буржуазної Польщі] було переселено близько 40 тисяч сімей осадників, і кожен з них одержував по 15—30 і більше гектарів землі, що відбиралась у трудящих селян (Комуніст України, 9, 1969, 24).

2. заст. Те саме, що осадчий. Окремі представники польської шляхти відомі як осадники деяких сіл і міст на Чернігівщині (Мовознавство, XIV, 1957, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 753.

Коментарі (0)