в означеннях
Тлумачення, значення слова «осел»:

ОСЕ́Л, осла, чол.

1. Свійська робоча тварина родини конячих. І шляхом ві[й]сько, мов гадюки. За герцогинями німота; Хто з соколами на руках, Хто пішки, верхи на ослах (Тарас Шевченко, I, 1963, 266).

2. перен., зневажл. Про нерозумну, або вперту людину. [Завадський:] Слухайте,.. по якого чорта нам до анкети того Цимбальського? Таж то скінчений осел (Іван Франко, IX, 1952, 375); Ті, що люблять прихилятися До святинь та вівтарів, Це ж осли! бо їх нав'ючувать Може кожен із попів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 229);
//  Уживається як лайливе слово. — Осел ти і більше нічого. Дурень останній (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); Батько гримітиме на цілу квартиру про олухів,.. оболтусів і ослів, яким він сьогодні виставив одиниці (Юрій Смолич, II, 1958, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 758.

Коментарі (0)