в означеннях
Тлумачення, значення слова «оселяти»:

ОСЕЛЯТИ, яю, яєш, рідко ОСЕЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСЕЛИТИ, оселю, оселиш, док., перех.

1. Розміщувати для проживання; поселяти. — Дуже добре, що у вас тут є вільна кімната. Я в ній оселяю вашого старого батька (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 9); — Пан Вишневецький зігнав козаків з усієї Лубенщини і на їх місце оселив волинян (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 27);
//  рідко. Давати, підводити місце під що-небудь. — Будуть у нас книжки і вчителі, але нема де оселити нашу школу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 157).

2. рідко. Те саме, що заселяти. Де той народ, що, мов працьовита комашня, оселяв колись родючу землю? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Є сторона — Гесперійською греки її прозивають.. Люд енотрійський її оселив (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 759.

Коментарі (0)