в означеннях
Тлумачення, значення слова «осередок»:

ОСЕРЕ́ДОК, дку, чол.

1. Місце зосередження чого-небудь; центр. Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам, як значний осередок кобзарства (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 34); У Києві головним науковим осередком стає Академія наук Української РСР (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 32);
//  Центральний, вузловий пункт чого-небудь. Усі її розпалені думки крутилися тепер круг одного осередку: їй усе здавалося, що вона гасить пожежу (Борис Грінченко, I, 1963, 343); Підтримуючи радіозв'язок з бригадами, Зоя мовби стає на деякий час тим осередком, де схрещуються розбурхані пристрасті багатьох розпалених працею людей (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 7);
//  Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь. Місце, де в надрах землі відбувається зміщення верств гірських порід, називається осередком землетрусу (Наука і життя, 6, 1958, 55); Досліджуючи географічне поширення різновидностей і рас культурних рослин, а також: осередки землеробської культури, М. І. Вавілов відкрив і описав дуже багато рослинних форм (Хлібороб України, 2, 1966, 39); Софійський собор був осередком, звідки поширювалася по країні та за її межами висока культура східних слов'ян (Мистецтво, 6, 1968, 37).

2. Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь. Озброєні робітники були зародком нової армії, організаційним осередком нового суспільного ладу (Ленін, 37, 1973, 282); Братство завжди гуртувалося навколо монастиря чи то церкви, що була його центром і осередком (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 308); Саме тут, у Ростово-Суздальській землі, міцнів осередок, з якого згодом виросла й зміцніла руська сила (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 560);
//  Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність. Душею тої зброївні, тої могучої.. сили, осередком веселої та працьовитої компанії.. був сам коваль торський (Іван Франко, VII, 1961, 51); Іван Франко і його товариш.. Михайло Павлик були тим осередком, через який переправлялась нелегальна революційна література з-за кордону в Росію (Павло Тичина, III, 1957, 527); Хто тільки не бував у них! .. Але основний осередок складали з десяток найближчих місцевих знайомих Дорошепкових (Андрій Головко, II, 1957, 276);
//  Організаційна одиниця, що в частиною якого-небудь великого об'єднання. Комунізм являє собою найвищу форму організації суспільного життя. Всі виробничі осередки, всі самоврядні асоціації будуть гармонійно об'єднані в загальному планомірно організованому господарстві (Програма КПРС, 1961, 56); З середовища робітничих мас висуваються талановиті пропагандисти, які потім стають організаторами більшовицьких груп і осередків (Наука і життя, 6, 1958, 1);
//  заст. Первинна організація якого-небудь товариства, спілки і т. ін. В розпорядження Беті переходили місцевий гурток Авіахіму та комсомольський осередок (Микола Трублаїні, I, 1955, 59); Осередок Тсоавіахіму зростав у комуні з кожним днем (Олесь Донченко, I, 1956, 55); — Олекса Федотович казав, що там, де нема партійного осередку, комсомольці всім ділом заправляють (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 119).

3. рідко. Те саме, що середовище. Ся пісня.. уводить нас в осередок бажань та симпатій тодішніх освічених русинів (Іван Франко, XVI, 1955, 318); Я брав навмисне «об'єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690).

4. Серединна, центральна частина чого-небудь; середина. Вона була в стрічках, в розкішному вінку з червоних та жовтих рож з золотими осередками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 64); Стоячи в осередку своєї землі, він більше почув, ніж подумав, що нікому її не оддасть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394);
//  Внутрішня частина чого-небудь (дерева, плоду і т. ін.). Осередок стовбура дерева; Осередок яблука.

5. Місто, населений пункт, що має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни. — Ви знаєте, що наше місто.., як усі малі й великі осередки нашої республіки, буяє літературним життям (Яків Качура, II, 1958, 16); Місто Коломия здавна було осередком українського Покуття. Здавна у місті видавались українські часописи, книги. Край має свої культурні і мистецькі традиції (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 67); На увагу дослідників побуту міського населення заслуговує місто Дрогобич — один з найбільших економічних осередків Підкарпаття в XVII-XVIII ст. (Народна творчість та етнографія, 4, 1963, 91);
//  рідко. Центральна частина країни, місцевості, населеного пункту. Передмістя мають характер села; осередок виглядає мов збірка мурованих коршем [корчем] (Іван Франко, VII, 1951, 305).

6. мед. Сукупність нервових клітин, що регулюють окремі функції організму. Античний мислитель Немезій висловив думку, що носіями психічних функцій є «шлуночки мозку» і що «задній шлуночок» треба розглядати як осередок пам'яті (Наука і життя, 12, 1965, 21).

7. діал. Оселя. Гуцули споруджують обнесені високим типом осередки в горах (Архітектура Радянської України, 8, 1940, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 760.

Коментарі (0)