в означеннях
Тлумачення, значення слова «ощасливлений»:

ОЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ощасливити. Ощасливлений народженням доньки, Уралов перестріляв на радощах усіх селезнів, усіх качок та курей (Олесь Гончар, Тройка, 1963, 300);
//  у знач. прикм. Зблідлий, ощасливлений Кузьмін став на нетверді ноги, гарячим поглядом обійняв комісара (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 72); Після вечері вся ощасливлена Кухтина сім'я говорила про домашні справи та про те, що в селі робиться (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 839.

Коментарі (0)