в означеннях
Тлумачення, значення слова «осібний»:

ОСІ́БНИЙ, а, е, рідко.

1. Те саме, що окремий 1, 2, 5. В обидва поверхи галереї ведуть з дворика осібні сходи; ..високі і вузенькі нагору (Леся Українка, III, 1952, 346); Перебираємо в пам'яті фільми останніх років, і лише деякі можуть прислужитися нашим внукам, та й то показом якихось окремих, часом навіть осібних рис нашого життя (Літературна Україна, 24.V 1966, 1); — Осібних привілегій для себе я ніякісіньких не маю, живу в тих самих умовах, що й ти (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 314).

2. Належний окремій особі; власний, власницький. Всюди ту осібну землю видко — Смуги, межі... Як батрацька свитка! Мов та свитка, що на латці латка... (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 214);
//  Власт. окремій особі. [Кай Летіцій:] І хоч який він є в житті осібнім, а все ж він добрий римський громадянин (Леся Українка, II, 1951, 361).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 763.

Коментарі (0)