ОСІДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осідати. Мар'яна стоїть, дивиться на осідаючий пил (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).
ОСІДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осідати. Мар'яна стоїть, дивиться на осідаючий пил (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 764.