в означеннях
Тлумачення, значення слова «осідлати»:

ОСІДЛАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Накласти й закріпити сідло на спині (коня або іншої тварини). І миттю осідлавши рака, Схвапшвсь [Нептуні на його, мов бурлака, І вир ну в з моря, як карась (Іван Котляревський, I, 1952, 68); Ісхак кілька днів сумлінно вправлявся в стрілянні, потім осідлав улюбленого скакуна.. і помчав на весілля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 9).

2. розм. Сісти верхи на кого-, що-небудь. — Діду! Боротися! І дзвінко реготав [онук [, поваливши діда на килим і осідлавши його (Василь Кучер, Голод, 1961, 451); Бородатий рибалка.. осідлав нахиленого стовбура сухої верби і напружено стежив за поплавком (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 231).
 Осідлати носа (ніс) окулярами, жарт. — накласти, прикріпити окуляри на ніс Він почував, що то велика честь задля його, бо Турманша осідлала сухого, як ключка, носа своїми окулярами.. й роздивлялась на його (Нечуй-Левицький, I, 1956, 559); Семеренко вихопив з кишені окуляри, осідлав ними ніс (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 296).

3. перен., розм. Підпорядкувати кого-небудь собі, своїй волі. Троянців з ними як з'єднаєш, Тогді [тоді] і Турна осідлаєш. Все військо виб'єш до ноги (Іван Котляревський, I, 1952, 200); Згадуючи про Лошакова, тільки похитували головами. Не бісовий Колісник — і такого пана осідлав! (Панас Мирний, III, 1954, 292);
//  Оволодіти чим-небудь, освоїти щось. Бач, вже машину осідлав [Захар], електровоза водить (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 50).

4. перен., військ. Узяти під контроль (дорогу, висоту і т. ін.), захопивши основні позиції. [Грисюк (читає):] Ворог чинить шалений опір.. Завдання вашому з'єднанню осідлати залізницю Фастів — Київ (Яків Баш, П'єси, 1958, 55); За добу вони мали перевалити хребет, ..а надвечір наступного дня вийти з двох боків у тилу ворога і непомітно осідлати шосе (Олесь Гончар, III, 1959, 98); Осідлати висоту.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 764.

Коментарі (0)