в означеннях
Тлумачення, значення слова «осінь»:

О́СІНЬ, осені, жін. Пора року між літом і зимою, яка характеризуються скороченням дня, поступовим похолоданням, відльотом птахів у вирій, скиданням рослинами листяного покриву і т. ін. Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя (Тарас Шевченко, II, 1963, 336); Всі одразу помітили, що літо вже минуло, що вже настала осінь з нескінченними мряками, розбитими дорогами, холодними вітрами (Олесь Гончар, III, 1959, 132);
//  перен. Час наближення старості, згасання почуттів, життя. А тепер, на осені життя, Між погрозних одсвітів багряних.., Уночі до краю, до кінця Зрозумів я, що життя кінчиться (Максим Рильський, I, 1956, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 766.

Коментарі (0)