ОСЮДИ, присл., розм. Осе, у це місце; ось до цього місця; ось сюди (супроводжується звичайно вказівним жестом для уточнення, підсилення). [Катря:] Мама казали, щоб обідали тоді, як сонце осюди до печі буде світить (Степан Васильченко, III, 1960, 248); — Ото там.. моя хата колись була. Це я її не дуже давно.. переніс осюди, де тепер (Гнат Хоткевич, I, 1966, 97).