в означеннях
Тлумачення, значення слова «оскаржений»:

ОСКА́РЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до оскаржити. [Сімон:] Аж ось одного дня впадає до нас сей ото оскаржений Єчгеній Грушка (Іван Франко, IX, 1952, 9).

2. у знач. ім. оскаржений, ного, чол.; оскаржена, ної, жін., заст. Обвинувачений (у 2 знач.). [Голос покликача:] Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маестат святині і через те утратив право слова (Леся Українка, II, 1951, 531); [Дяк:] Як я давно служив ще в гродськім суді, То звик усяку форму поважати. Я протоколи там писав не раз, І все, що там оскаржені зізнають [зізнаються].., Я все було записую по формі (Володимир Самійленко, II, 1958, 85); Та серед того як оскаржені не хотіли зізнавати [зізнаватися].., всі, що стояли в сінях, почали кричати: вони вбили (Василь Стефаник, I, 1949, 184).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 767.

Коментарі (0)