в означеннях
Тлумачення, значення слова «оскома»:

ОСКО́МА, и, жін. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 162); Аркадій пройшов по кімнаті, взяв яблуко і з насолодою вкусив.. Яблуко захрумтіло, оскома приємно стягнула ясна (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 260).
Збивати (збити) оскому див. збивати; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) оскому на кому — мститися кому-небудь за щось; зганяти злість. [Бурятинський:] З батьком, видно, знов за щось посварився [Пугач], а на організації оскому прийшов зганяти (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 72); — Лежу й не встаю. Так усе болить. А тут ще батько сердиться, що ти в тюрмі, я нездужаю. Згонить оскому на мені, лає мене (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 79); Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих... (Тарас Шевченко, II, 1963, 90); Набивати (набити) [собі] оскому: а) спричинювати відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Ягоди були зелені і неймовірно кислі. Володя набив собі оскому, але з'їв їх усі (Олесь Донченко, III, 1956, 337); Скільки можу, висовуюсь у вікно, бо за ним уже починають світлішати порічки. — Кортить зелепухами оскому набити? — розгадує тато мій намір (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 47); б) втрачати інтерес до чого-небудь; пересичуватися чим-небудь. [Любов:] Читала все, що під руку попадало..! [Орест:] Так і слід. Літературу, як і життя, треба знати з усіх боків. [Любов:] Зате, правда, набила оскому навіки (Леся Українка, II, 1951, 22); в) дуже набридати. Буває, що сни набивають оскому, Вертаючись, наче старці до вікон (Леонід Первомайський, II, 1958, 309); Поезія не набиває оскоми — приїдаються одноманітність творчості письменника, а не її багатолика краса (Літературна Україна, 3.VIII 1962, 2); Тутешні ж набили оскому нам співи (Іван Манжура, Тв., 1955, 118); г) (зі словами тільки, лише) досягати дуже незначних результатів у здійсненні яких-небудь намірів, бажань; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним. Своїми словами: «Ви мусите щось написати про гуцулів» забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів? Тільки оскому наб'ю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 360); [Горнов:] А терпкою я вдався їй кислицею: вже вона пробувала кусати мене з усіх боків, та тільки оскому набила (Марко Кропивницький, I, 1958, 424); Оскома бере (брала, взяла) кого — хтось заздрісно або хтиво поглядає на кого-, що-небудь. Як вздрів [сотник] Лазьку, що прийшла на весілля дивитися, так.. аж оскома його узяла … (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 218).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 768.

Коментарі (0)