в означеннях
Тлумачення, значення слова «оскверняти»:

ОСКВЕРНЯТИ, яю, яєш, недок., ОСКВЕРНИТИ, ню, ниш, док., перех., книжн.

1. рел. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; опоганювати. Бурхливі крики обурення і гніву потрясали запорозьку раду . — Бреше він, пани-брати, не може бути, щоб таї: страшно оскверняли святу паску... (Олександр Довженко, I, 1958, 230); А отець Вікентій поспіша його заспокоїти: — .. Не те оскверняє чоловіка, що входить в його, уста, а те, що виходить із уст... (Михайло Стельмах, I, 1962, 189); — Во ім'я господа Христа І матері його святої! Ляхи прийшли на нас войною [війною]! Святиє [святії] божії міста! Ксьондзи скажені осквернили! (Тарас Шевченко, II, 1963, 250); Для правовірного мусульманина узбека.. важко було навіть збагнути думкою таку подію [обводнення пустелі], щоб не осквернити вірувань батьків (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 25).

2. Глумитися над чим-небудь високим, чистим. Усе оскверняє їх чобіт, їх ніж: І славне минуле, й прийдешнє натхнення! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 280);
//  чим і без додатка. Принижувати, заплямовувати. [Ярослав:] Да буде мир! І богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 44); Не осквернивши слова всує, Бо в слові дума — не вода, По Слобожанщині мандрує Замріяний Сковорода (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 42); І вмираючи.., батько заповів йому: — На велику ріку випливай, сину. Рід наш чесний, роботящий не оскверни (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 593).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 767.

Коментарі (0)