ОСЛАБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослабіти. Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво витирає його ослабілою рукою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 52).
ОСЛАБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослабіти. Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво витирає його ослабілою рукою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 770.