в означеннях
Тлумачення, значення слова «ослаблий»:

ОСЛА́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослабнути, ослабти. Земля червоняста, бо скривавлена в битві, Каміння крихке, бо ослабле від сліз (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 20); Враз погляд Тарасових уже трохи ослаблих очей напружився (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 227);
//  у знач. прикм. Коло ставників примостився дяк і охриплим, ослаблим голосом вичитував молитви (Панас Мирний, IV, 1955, 193); Своїми ослаблими вухами дід Іванюта хотів чути все, що говориться, і для цього прикладав долоні сторч до вух (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 345); Підтягую ослаблі струни, ласкаво торкаю їх смичком (Юрій Збанацький, Малий. дзвін, 1958, 45); Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз, лазив з ним поміж колесами під самий котел, відгвинчував ослаблі гайки (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 770.

Коментарі (0)