ОСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Усміхатися, посміхатися. Евандр мовчав і прислухався, Слова Енеєві ковтав; То ус крутив, то осміхався (Іван Котляревський. К 1952, 205); Маланка все солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15); — Бувайте здорові! — знову крізь смуток осміхається чоловік (Михайло Стельмах, I, 1962, 29).