ОСМИ́СЛЕНО. Присл. до осмислений 2. Для професії літератора, здається мені, крім інших, важливі дві умови: уміння бачити і уміння осмислено відтворювати (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 48); Очі його дивилися осмислено, прохально (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 52).