в означеннях
Тлумачення, значення слова «основувати»:

ОСНОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСНУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Те саме, що обсновувати. І встає перед ним людська неправда... Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ.. Аж ось, здається йому, павутина і його основує, — от-от і він в тенетах! (Панас Мирний, II, 1954, 149); Припали [вороги] до глибоких ран неситими ротами, Вже оснували тіло все залізними дротами (Леся Українка, I, 1951, 459);  * Образно. Надія ожила в Уляниному серці, радість обняла її, покій оснував його (Панас Мирний, I, 1954, 305).

2. Робити з пряжі основу. — Що ж ти з ними [починками] думаєш робити? — спитала мати. — Помотаю на мотовило, осную та вироблю собі тонкого полотна на сорочки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 296); Напряде [Мотря].., оснує, витче, та й сорочка є (Панас Мирний, II, 1954, 46).

3. заст. Засновувати. — Дальшим кроком в розвою театрального діла у нас єсть.. думка Лавровського — оснувати у Львові постійну руську сцену (Іван Франко, XVI, 1955, 104).

4. на чому, рідко. Ґрунтувати, базувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 777.

Коментарі (0)