в означеннях
Тлумачення, значення слова «особа»:

ОСО́БА, и, жін.

1. Окрема людина, індивід. В залі була ще одна особа, власне вона звернула на себе увагу Софії (Леся Українка, III, 1952, 526); Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа — дівчина (Іван Сенченко, Опов., 1959, 41); Поруч з героями-особами виступають, — і це дуже характерне для нашої доби, — герої-колективи (Максим Рильський, III, 1956, 157); Особа невіддільна від суспільства, від колективу, а її сутність являє собою сукупність усіх суспільних відносин (Комуніст України, 6, 1961, 52);
//  перев. з означ. Людина, що посідає певне, перев. високе, становище в суспільстві, у колективі і т. ін. Дзвінчук Штефан став великою особою. Сам гетьман довідався про його учинок (Гнат Хоткевич, Донбуш, 1965, 417); — В Оренбурзі мені казали, що за нього вже клопочуться дуже впливові і дуже високопоставлені особи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 109); Простягнута рука міністра зустріла руку комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому (Юрій Яновський. 11, 1958, 110); Першим заговорив зам, тому що він оцінить Дорошеве мовчання не як якусь тактику, а як повагу до службової особи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 147);
//  Уживається замість імені якої-небудь людини, яке з певних причин не називається. Одна вельми поважна особа, звертаючись до його патріотизму, прохала порятувати молодого українського письменника, якому тепер дуже скрутно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 164);
//  Жінка, дівчина. Хомі хочеться негайно ж виліпити портрет оцієї стрункої, чарівної, запаморочливої особи (Юрій Яновський, II, 1954, 205); Схопила [Ліна] собаку за нашийник, відкинула вбік. — Заходь, заходь, він не займе, — каже вона до тієї добре знайомої пружинистої, смаглявої особи, що з'являється на подвір'ї.. Тоня Горпищенко завітала (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 106);
//  з присв. займ. або прикм. власний. Уживається замість зворотного займ. себе. Проти мене сиділа якась товстуля, .. така широка, що займала своєю особою два номери (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); Скільки раз я красно виголошував їх [думки] на зібраннях! Ллє ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко, та й ніколи не відносив я їх до власної особи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200); Стефапик не любить ліричних акордів та поетичних прикрас, він зовсім ховає, свою авторську особу (Леся Українка, VIII, 1965, 200); Володимир Ілліч вражав не тільки своєю величчю і геніальністю, а й простотою і скромністю. Він не терпів ніяких звеличень своєї особи (Український історичний журнал, 2, 1960, 152).
 В одній особі — в одній, тій самій людині (про поєднання чого-небудь). Вони говорили про Вашу «універсальність» і раділи, що у нас є такий талант — белетристичний, науковий, поетичний, публіцистичний, практичний і т. д., все в одній особі (Леся Українка, V, 1950, 433); В особі кого — в кому-небудь (про конкретну людину, установу і т. ін.). В його [М. Павлика] особі всі ми втратили Талановитого робітника, живу, Чуткую силу, сівача зерен плодючих (Іван Франко, XIII, 1954, 385); У Конституції СРСР записано, що вся влада в СРСР належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих (Радянська Україна, 5.XII 1953, 2); Дійова особа див. дійовий; Культ особи див. культ; Посвідка про особу див. посвідка; Розповідати (зображувати і т. ін.) в особах — яскраво, образно передавати яку-небудь розмову, відтворювати подію і т. ін. Ящірка розповідає про все це з охотою, довго, детально. Часто схоплюється з місця, говорить в особах (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 347).

2. Людська індивідуальність, особистість; людина як втілення індивідуального начала в суспільстві. Перехід до комунізму висуває і ряд інших соціальних і духовних проблем, без розв'язання яких неможливо побудувати нове суспільство, забезпечити всебічний гармонійний розвиток особи (Комуніст України, 8, 1965, 30).

3. жарт. Постать, тіло. О. Артемій неначе не їхав, а летів своєю усією особою, неначе птиця шугала за вітром (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 48).

4. Граматична категорія дієслів, що виражається їх формами та особовими займенниками. Категорія особи виражає взаємозв'язок між суб'єктом дії та дією з погляду участі суб'єкта в мовному спілкуванні (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 777.

Коментарі (0)