в означеннях
Тлумачення, значення слова «особливо»:

ОСОБЛИ́ВО, присл.

1. Більше, ніж звичайно; надзвичайно. В 1895 році було особливо багато робітничих страйків (Ленін, 2, 1969, 108); Їй було якось особливо весело і легко сьогодні на душі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Тарас Григорович почав тихенько підспівувати, повторюючи знайомі з дитинства і тому особливо дорогі слова (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 129); Коло прожекторів ніч була особливо темна (Юрій Яновський, II, 1958, 237);
//  Перш за все; передусім, насамперед. Демократична держава повинна визнавати автономію різних областей, особливо областей і округів з різним національним складом населення (Ленін, 25, 1972, 69); Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 506); Клопоти з собаками, особливо найлютішими — хутірськими, охоче брав на себе Данько Яресько (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 21);
//  Понад усе; найбільше, найбільшою мірою. Підпара варив з челяді воду.. Особливо Підпара ненавидів бідних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); Зима була найсумнішою порою для неї, а особливо під час м'ясниць (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 106); Комуністична ідейність, активна участь письменників у житті — участь, яка так прекрасно виявилася особливо в дні Великої Вітчизняної війни, — от риси нашого письменства (Максим Рильський, IX, 1962, 11);
//  Зовсім, дуже. Квартира вчительки складалась із двох невеличких хатинок. Особливо мала була спальня (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310).

2. Не так, як усі, як інші; зовсім інакше. Всі оглядались на неї. Кожний дивився на неї особливо: хто з посміхом, хто з подивом, хто з жалем (Леся Українка, III, 1952, 581); Сагайда нагнувся до його впалої колючої щоки, і вони якось особливо.. урочисто тричі поцілувались (Олесь Гончар, III, 1959, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 779.

Коментарі (0)