в означеннях
Тлумачення, значення слова «осоромлювати»:

ОСОРОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСОРОМИТИ. млю, миш; мн. осоромлять; рідко ОСОРОМЛЯТИ. яю, яєш, док., перех. Вводити в сором кого-небудь, накликати сором на когось. [Ганна:] Ховатимеш очі від людей та щоразу оглядатимешся, щоб яка-небудь мерзота.. не осоромила тебе привселюдно!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 59); Що варто було оцьому дідуганові прилюдно осоромити мірошника, зім'яти його гордість, коли той одягнувся в дорогі дарунки (Михайло Стельмах, I, 1962, 148);
//  перев. док. Не виправдати чиїх-небудь надій, сподівань. — В мене є така пропозиція: доручити цю роботу Євгенові.. Як ти, Євгене, згодний? Не осоромиш нас? (Олесь Донченко, VI, 1957, 80); Клара не осоромить свого чоловіка навіть в найбільш вишуканому товаристві (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 345);
//  Покривати соромом, ганьбою. [Валент:] Я їм скажу промову. Ти побачиш — я імені твого не осоромлю (Леся Українка, III, 1952, 301); — Ваня загинув, та його шана за мною, і я ту шану не розгублю, не осоромлю (Семен Журахович, Дорога.., 1952, 301).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 781.

Коментарі (0)