в означеннях
Тлумачення, значення слова «оспалий»:

ОСПА́ЛИЙ, а, е, рідко.

1. Сонливий, сонний. Сніг де-не-де лиш біліє, водиця шемріє-говорить і будить оспалую землю (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 188);
//  Заспаний, одутлий від сну (про обличчя). За столиком вахмістр з лицем оспалим, безсилим, 3 очима скляними старого п'яниці (Леонід Первомайський, I, 1958, 63).

2. Байдужий до всього; апатичний, в'ялий, млявий. [Павло:] А що твій син такий оспалий сьогодні? За цілу бесіду рота не роззявляв (Микола Костомаров, I, 1967, 153); [Валент:] Здаюсь байдужим до змагань за віру, між ідолян і християн одмінком холодним та оспалим я блукаю... Ніхто не знає, що в мені кипить! (Леся Українка, 111, 1952, 288); Ось у оцій перехідній кімнаті На їх чекав оспалий повний лікар 3 погаслою сигарою в зубах (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 782.

Коментарі (0)