в означеннях
Тлумачення, значення слова «ост»:

ОСТ 1, у, чол.

1. Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; протилежне вест. Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Юрій Яновський, V, 1959, 59);
//  Східний вітер. Щовесни вбираються [тополі] в зелень, а щоосені знов роздягають їх до білокор'я пронизливі норди та ости... (Олесь Гончар, II, 1958, 8).

2. Один з чотирьох головних румбів у компасі, які ділять горизонт на чотири частини.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 782.

Коментарі (0)

ОСТ 2, а, чол., розм., рідко. Те саме, що остюк. Водить [Остап] пальцями вздовж колоска, вигладжує. За зерном, за остами водить, пильнує (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 328);  * Образно. Свирид ще молодий чоловік. .. борода засіяна гострими білими остами (Панас Мирний, I, 1954, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 782.

Коментарі (0)

ОСТ 3, а, чол., розм., рідко. Те саме, що остень. Тимка стало тягнути [течією] вниз,.. та нагодився на ту і хвилю Джмелик на човні, що для забави ганяв остами щук на мілководді. Він і врятував Тимка (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 123).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 782.

Коментарі (0)