в означеннях
Тлумачення, значення слова «остатній»:

ОСТА́ТНІЙ, я, є, заст. Останній. Заворушилася пустиня. Мов із тісної домовини На той остатній страшний суд Мертвці за правдою встають (Тарас Шевченко, I, 1963, 241); Колос у ячмені ще не налився, то соловей виспівував остатні пісні свої — прощавсь із весною (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 274); Чув [Юра], що.. хмара перемагає, і вже остатнім зусиллям підняв до неба короткий ціпок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 341); — З сіромахою остатнім одружуся я хіба! (Павло Грабовський, I, 1959, 143); Два сих остатніх дні так було душно, що аж уночі приходилось умиватись та віялом обмахуватись (Леся Українка, V, 1956, 54).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 785.

Коментарі (0)