ОСТЯКИ́, ів, мн. (одн. остяк, а, чол., остячка, и, жін.). Застаріла назва кількох народностей Сибіру — хантів, кетів і селькупів. Стомленому та без краю стурбованому Микиті цей чорний одинокий остяк здався за рідного брата (Любов Яновська, I, 1959, 317); Сковані міцним сном спали остяки (Натан Рибак, На світанку, 1940, 214).