в означеннях
Тлумачення, значення слова «осторонь»:

ОСТОРОНЬ,

1. присл. Окремо, збоку; відособлено. За містечком осторонь стояли здорові сахарні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 205); Хлопці й дівчата збились осторонь в окремий гурток і щось розмовляють собі (Степан Васильченко, I, 1959, 114); За копицями, що стояли осторонь, лежало на землі ще вологе від дощу, розтрушене сіно (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 16).

2. присл. В сторону, убік. Вона черкнула один сірник. Він зайнявся і зараз же погас. Сердито кинула вона його осторонь і запалила другий (Борис Грінченко, I, 1963, 342); Сагайдак відійшов осторонь, постояв хвилину і пішов геть (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 178).

3. присл. Стороною, манівцями. Поки велетень-тюрк копирсав ключем у зашкарублому, заржавілому замку.., хлопчик осторонь обійшов навколо чужинця (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 16).

4. прийм., з род. в., рідко. Уживається на означення місця; біля, коло, близько. Як не роздивлялася [Олена] обабіч себе, таки пройшла мимо Ореста Білинського, не помітивши його під деревом, осторонь стежки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 13); Я спиняю машину трохи осторонь шляху (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 75); Осторонь столів під кущами лисняться .. барильця з вином (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 136).
 Стояти (триматися і т. ін.) осторонь чого (від чого) — не цікавитися чим-небудь, уникати чого-небудь. В школі Тася.. стояла осторонь громадського життя (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 20); — Я не розумію, як можна стояти осторонь від активного життя, коли перед народом такі величезні прекрасні завдання! (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 788.

Коментарі (0)