в означеннях
Тлумачення, значення слова «остовпіло»:

ОСТОВПІ́ЛО. Присл. до остовпілий 2. Еріх Лешнер стояв остовпіло. Невже йому можуть дати землю? Невже цей офіцер казав правду? (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 42); — Сідай, сідай, синашу! — масно заговорив Жежеря, коли він остовпіло кліпав очима біля дверей — від збентеження, від яскравого світла (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 139).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 787.

Коментарі (0)