в означеннях
Тлумачення, значення слова «остовпіти»:

ОСТОВПІ́ТИ, ію, ієш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін. Мотуз остовпів і не міг і слова промовить (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 224); Тихін.. щось місив у ночвах на лаві. Як тільки рипнули двері, став і повернув голову, та так і остовпів (Андрій Головко, II, 1957, 151); Поява Запорожця так вразила Вітрову, що вона в першу хвилину навіть не розгубилася, а просто остовпіла (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 787.

Коментарі (0)