в означеннях
Тлумачення, значення слова «остигати»:

ОСТИГАТИ, аю, аєш, недок., ОСТИГНУТИ і ПОСТИГТИ, гну, гнеш; мин. ч. остиг, ла, ло; док.

1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. Кошик пішов повільними кроками вздовж канави, де подзюркувала гаряча вода, яка тут же остигала (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 118); Свердло швидко нагрівалося і доводилось припиняти роботу, щоб воно остигло (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 319);  * Образно. На заході небо спалахнуло червоним вогнем, поволі остигало й м'якшали кольори фарб (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 151).

2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). Андрій з тяжким серцем ішов дальше. Його запал, здавалося, поволі остигав (Іван Франко, V, 1951, 69); Бронкові стає жаль хлопця. Злість, що кипіла в ньому на Олексу, поволі остигає (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 91).

3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися. Ріка вже кинулася в другий бік.. ще шукати кривавої поживи. І довго потім не остигаєш із гніву, дика ріко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 321); Григор, остигаючи від.. їзди та відчуваючи передгрозовий подих, звеселів (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 786.

Коментарі (0)