в означеннях
Тлумачення, значення слова «осудливий»:

ОСУ́ДЛИВИЙ, а, е.

1. Який виражає, осуд, несхвалення; недоброзичливий (про погляд, очі, жест, слово і т. ін.). Вже село лишилось далеко позаду, а Яць і досі не міг забути осудливих людських поглядів (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 101).

2. Який любить осуджувати, ганити, обмовляти кого-небудь. Раз Радюк йшов попід одним домом і в одчинені вікна почув, як осудливі панії потріпували його ймення, судили й ганили його (Нечуй-Левицький, I, 1956, 629); Листи Катерини завжди очищали його душу від усякої скверни, яка обсідала її в колі осудливих і льстивих вельмож (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 250).

3. рідко. Який заслуговує на осуд; несхвальний. Архаїзми, неологізми... Самі по собі ці слова не є ні осудливими, ні похвальними (Максим Рильський, III, 1956, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 793.

Коментарі (0)