в означеннях
Тлумачення, значення слова «освідчення»:

ОСВІ́ДЧЕННЯ, я, сер.

1. Признання (в коханні).  * У порівняннях. Він ніби докоряв їй, що спізнилась і його примусила чекати, але докори ті звучали, як освідчення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 395).

2. Прохання чоловіка до жінки стати його дружиною. Князь наважив зробити освідчення панні Софії. Не обійшлося тут без вагання: все ж таке одруження похоже на mésalliance (Леся Українка, III, 1952, 504); Тетяна Семенівна, прочитавши освідчення, втекла з дому, в чім була (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 55); Ясно було, що дівчина відтягує відповідь на його освідчення якомога надалі (Андрій Головко, II, 1957, 490).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 754.

Коментарі (0)