ОСВІДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідко ОСВІДЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОСВІДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. Признаватися (в коханні). Ганьбою здалося сидіти йому тут, у чужому городі,.. в той час, коли інший безпечно освідчується в коханні молодій, гарній дівчині (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 43).
2. Просити у жінки згоди стати дружиною. — Я, мамо, з Манею Обринською оженюся. Я їй уже освідчився (Ольга Кобилянська, III, 1956, 236).
3. рідко. Офіційно знайомитися; представлятися. — Вибачте, будьте ласкаві. Професор Карташов з Петербурга. Маю честь освідчитись, — сказав прибулий (Олександр Довженко, I, 1958, 441).