в означеннях
Тлумачення, значення слова «освітлювач»:

ОСВІ́ТЛЮВАЧ, а, чол.

1. Особа, що відає освітленням сцени, створенням світлових ефектів і т. ін. Починається метушня. Обставляють реквізитом декорацію. Освітлювачі совають по долівці апаратуру (Юрій Яновський, II, 1958, 29); — Я — освітлювач Київської опери (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 122).

2. спец. Прилад, апарат, який є засобом, джерелом освітлення. Угнутими дзеркалами користуються в тих випадках, коли треба спрямувати в яке-небудь місце концентрований пучок світла. Так будуються освітлювачі в автомобільних, проекційних і кишенькових ліхтарях (Курс фізики, III, 1956, 275).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 756.

Коментарі (0)