в означеннях
Тлумачення, значення слова «освіжати»:

ОСВІЖАТИ, аю, аєш, рідко ОСВІЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСВІЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Робити свіжим, чистим. Пройшов невеликий дощ і освіжив листя (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 27); Легенький вітрець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку... (Панас Мирний, I, 1949, 125);
//  безос.  * Образно. Що тоді робилось у степу! Ніби весняним вітром з-під сонця війнуло, освіжило душу кожному. З піснями, з прапорами ішли селяни.. — Царя скинуто! (Олесь Гончар, II, 1959, 30);
//  Викликати відчуття свіжості, прохолоди. Холодний терпкий сік [грушки] освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (Михайло Стельмах, II, 1962, 39); Рустем вийшов на вулицю, щоб освіжити голову (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141); Освіживши водою обличчя, Ганна присіла.. на бережку (Олесь Гончар, II, 1959, 265).

2. Знімати з кого-небудь відчуття втоми, відновлювати чиїсь сили, повертати комусь бадьорість. Живичний запах, що розходився лісом, обіймав і освіжував нас (Ольга Кобилянська, III, 1956, 151); Кубок огнистого вина відразу освіжив його, немов розбудив його живу силу до нового життя (Іван Франко, VI, 1951, 102); Лісова прохолода освіжала людей і коней (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 338); Холодна вода освіжила в'язальниць, що розпластались у затінку під копами (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 336).

3. перен. Викликати приплив нових духовних сил, наснаги, працездатності; духовно оновлювати, наснажувати. Бесіди з народом з приводу шукання щастя — ось що освіжувало Сковороду в його роботі (Павло Тичина, III, 1957, 212); Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела.. на живу колію (Іван Франко, III, 1950, 365); Дуже було б добре, коли б Ви справді зібрались в Гуцульщину. Це освіжило б Вас, Ви могли б там спочити, як ніде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 436).

4. Змінювати, додаючи що-небудь нове (одяг, обстановку і т. ін.). Освіжити сукню;
//  Робити що-небудь яскравішим, барвистішим. Влякле осіннє сонце іскорками миготіло на зброї і освіжало одноманітний сірий тон степу і військового строю (Петро Панч, Вибр., 1947, 386);
//  перен. Вносити новий, свіжий струмінь у яку-небудь справу. Життя в Глухові пожвавішало. Зате в самому інституті стало ще нудніше. Почувалося, що все тут потрухло, поцвіло, а як усе це освіжити — не знали (Степан Васильченко, IV, 1960, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 754.

Коментарі (0)