в означеннях
Тлумачення, значення слова «освоюватися»:

ОСВОЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСВОЇТИСЯ, оюся, оїшся, док.

1. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; обвикати. Танцюра потроху освоюється з оточенням, стримано кашляє у долоню і глузливо зиркає на Барабаша (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 205); Перелетіла [Оленка], мов на крилах, у чужу землю, озирнулась навкруги себе, освоїлась... (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 281); Щоб допомогти циганці освоїтись в незвичному для неї оточенні, Максим заговорив (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 8);
//  з чим. Призвичаюватися до чого-небудь незвичного або неприємного. Тамара освоюється з поганим світлом і раптом бачить Женю і Галю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 127); Панна Теодозя.. неприємно вражала очі своїм чудним лицем. Треба було довго звикати до його [нього], щоб з ним освоїтись (Нечуй-Левицький, I, 1956, 170); Посидівши пару годин у бур'яні.., він освоївся трохи з тим гамором (Іван Франко, IV, 1950, 91).

2. з чим. Набувати досвіду в чому-небудь, засвоювати певну кількість знань, навичок. З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам, але ж таки владарює (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 272).

3. тільки недок. Пас. до освоювати. Радянська держава виділяє великі кошти на розвиток провідних галузей народного господарства, але освоюються вони ще не повністю (Комуніст України, 12, 1963, 5); Він прийшов на завод, коли в щойно відбудованому суперфосфатному цеху лише освоювалося нове обладнання (Радянська Україна, 2.VI 1962, 3); Традиції оперативної поетичної роботи Маяковського, який умів активно втручатися своїм віршем у гущу щоденних справ і подій,.. з особливою наполегливістю освоюються українськими поетами (Історія української літератури, II, 1956, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 757.

Коментарі (0)